Ярослав Поплавка: «Адаптувався десь на 60 відсотків»
13.08.2019 р.

 

Новачок ЛНЗ, півзахисник Ярослав Поплавка, дав перше інтерв’ю, у якому розповів, чи не жалкує він про перехід і що відчув коли забив Рубікону. 

 

– Ярославе, вітаємо тебе з дебютним голом! Що відчув, коли забив Рубікону?

 

– Відчув натхнення і впевненість у тому, що візьмемо очки, бо рахунок став 0:2 на нашу користь. Не боявся промахнутися чи влучити у голкіпера або захисника, оскільки зробив паузу і чітко побачив де вони перебувають – зряче направив м’яч у сітку. 

 

– Передивлявся ще два моменти, у яких міг відзначитись?

 

– Так, дивився. У першому міг прийняти нормально і забити, а в другому обіграв захисника і з носка поцілив у голкіпера. У першому треба було зробити крок назустріч м’ячу, мені здалося, що він якраз до мене долетить. Або в дотик бити треба було, або приймати і бити. А вийшло, що вийшло. У другому епізоді, мабуть, треба було правою ногою бити, а не лівою. Не влучив. Права раз у рік стріляє – ліва робоча. 

 

– Як у тебе виник варіант з переходом в ЛНЗ?

 

– Узимку я був у Польщі і мені написав Барбанов Сергій типу тобою цікавиться ЛНЗ. Дав мій номер Василю Володимировичу, ми поспілкувались, він запропонував приєднатися сюди. Але на той момент я не хотів вертатись в аматорську лігу – хотів ще зачепитися за професіоналів. Коли приїхав, проходив перегляд у Черкащині, мене ніби хотіли брати, але Гречаний знову зателефонував і наполіг на тому, щоб я переходив в ЛНЗ. Я його послухав і обрав таке рішення. Він казав, що тут хороший колектив, по-людськи ставляться, керівництво дуже хороше. Це мене підкупило. Потім ще Діма Козаченко казав, що у тут колектив і люди хороші. Я з ним спілкувався до переходу. Не шкодую. 

 

– У Польщі ти грав на якому рівні?

 

– Четверта ліга. Напівпрофесійна. Там контрактів не було – тільки трудові договори. 

 

– Ще якісь варіанти були?

 

– Так. ВПК-Агро, Нікополь, Кремінь. Не захотів уже лазити по перших, других лігах, сидіти на базах – психологічно важко. Сенсу немає. 

 

– Що тобі в ЛНЗ подобається найбільше?

 

– Людяність. У всьому. Дуже легко, невимушено, немає тиску морального. Усе по-людськи. Колектив хороший, дуже хороший. Усе класно. Я дивлюсь, як президент поводиться, як вони люблять футбол, переживають. Мені подобається. 

 

– Наскільки ти вже адаптувався?

 

– Десь на 60 відсотків. Ще не до кінця відчуваю партнерів, треба звикнути і зрозуміти хто куди відкривається, і хто чим дихає. Але прогрес є. Порівняно з Черніговим, було легше грати. Хоча Рубікон сильніший. Там вийшли як сонні мухи. 

 

– Які цілі ставиш перед собою на цей сезон?

 

– Усе виграти. Взяти кубок і чемпіонат аматорів. Хочу допомагати команді в цьому.