Юрій Бакалов: «З футболістами мені пощастило тому що у нас є діалог»

Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram

Головний тренер ЛНЗ Юрій Бакалов в інтерв’ю для SportArena підбив підсумки аматорського кубку України і розповів про завдання перед командою на фінальну частину чемпіонату. 

За футбольним клубом ЛНЗ зараз пильно стежать: він проголосив завдання – вийти в Другу лігу та здобути професіональний статус, запросив низку гравців з досвідом виступів на більш високому рівні, переїхав із Лебедина в обласний центр – Черкаси, провівши ребрендинг.

А головним тренером команди з великими цілями став Юрій Бакалов – спеціаліст, відомий за роботою в київському Арсеналі, черкаському Славутичі, ПФК Львів і інших вітчизняних і зарубіжних командах. Юрій Михайлович відверто розповів, що дозволило виграти трофей із загальним рахунком 13:1, які враження в нього від аматорського футболу за рік роботи в ньому та наскільки зміниться команда та клуб після підвищення в класі.

– Скажіть будь ласка, які відчуття від цього трофею? Є радість чи, навпаки, втома – зважаючи на щільний графік і наближення стикових матчів чемпіонату України серед аматорів?

– Відчуття лише позитивні. Аматорський кубок – це всеукраїнський трофей. Тому це почесний приз, і я думаю, що, незалежно від рівня престижності чи рангу, але для більшості моїх футболістів це перша така перемога. Тому емоції, звичайно, найпозитивніші.

– Говорячи про престиж трофею, завжди виникає питання кадрів, задіяних у його розіграші. Проти вас грали колишній гравець Динамо Окодува, екс-воротар збірної Казахстану Толебаєв, в ОДЕКу гравці високого рівня, у Феніксі Ощипко та Фещук грали в єврокубках і за кордоном. Це імена, що грають, чи команди давно згаслих зірок?

– Я коли прийшов сюди працювати, то щось чув і десь читав про аматорів, але поки сам туди не заглибишся, то думаєш, що там такий собі рівень. І я був дуже приємно здивований рівнем футболу, який команди тут демонструють, підготовкою суперників. Те, що ви перерахували – це лише маленький відсоток. Є ще інші команди, де також свої лідери, непрості гравці. Можливо, в Другій лізі образяться, але великої різниці між ними і аматорським чемпіонатом (особливо серед лідерів) я не бачу. Важливо також, що є клуби, які готують молодь. У нашій Групі 2 це, наприклад, АФСК Сіденка, Єдність Конюшенка, ФК Біла Церква Мандрієвського, Атлет Мурашенка. Я знімаю капелюха перед цими фахівцями, їхня робота дуже потрібна.

– До речі, ще одне, чим здивував ЛНЗ, це увагою до молодих футболістів. Не секрет, що клуби які мають найвищі завдання і мають можливості для їхньої реалізації, часто обирають легкий шлях за допомогою досвідчених футболістів, що виступали на найвищому рівні. Ви, як тренер, беручись за складніше завдання, ніж воно могло бути, що вкладали в це? Команда на виріст і ще більш високий рівень?

– Так, ми працюємо з таким прицілом. Це не моє рішення було, ми сіли і ретельно все обговорили з керівництвом, з президентом, власником, директором. Відразу було озвучено не тільки моє прохання – набирати ту команду, щоб на наступний рік йти в Другу лігу. Хотіли це зробити минулого року після мого приходу. Ми пішли на омолодження складу, передивилися велику кількість футболістів. Є моє бачення і воно співпало з баченням керівництва – можна піти одним шляхом і набрати досвідчених футболістів, але все рівно пройде певний час і треба ту команду або омолоджувати, або змінювати. Ми пішли складнішим шляхом, але думаю, що воно себе виправдало. Ми першу частину проводили зовсім з молодою командою, і нижче нашого рівня останніх років ми не опустилися.

– Нерідко команди, які готуються до підвищення в класі, концентруються на чемпіонаті. Чи були конкретні завдання на кубковий турнір у ЛНЗ від керівництва?

– З самого початку таких глобальних цілей ми не озвучували, але якщо ми беремо участь в якомусь турнірі, чи то Кубок України, чи Меморіал Макарова, чи якісь спаринги, то ми будемо працювати і грати тільки на перемогу. Інше питання – як воно вийде. Потім, як пішли справи по турнірній сітці, то було гріх не ставити для себе завдання перемогти. Потім ми зібралися вже після Нового року, були командні збори, і разом ми озвучили певні цілі, до яких треба йти – і Кубок також був нашим завданням, хоч і не пріоритетним.

– Є парадокс щодо виступів ЛНЗ в Кубку. Ми знаємо вашу команду як гостро-атакувальну. На весь Чемпіонат України серед аматорів тільки чотири команди забили більше 50 м’ячів, і ваша в тому числі. Але при цьому на весь розіграш Кубку ви пропустили лише один раз. За рахунок чого вдалося досягти такого рідкісного балансу?

– У всіх командах, у яких я працював, хотілося тримати цей баланс – це стосується й ЛНЗ. “Театр розпочинається з вішалки”. І команда будується з оборони. Якщо там порядок, то набагато легше вибудовувати схематичність попереду. Тому деякий час ми витратили на те, щоб команда грала більш дисципліновано, але не відмовлялися і від атакувальної схеми. Треба було також використовувати наш підбір футболістів, і десь на початку ми в цьому були обмежені. Вже після Нового року, коли ми суттєво підсилилися, то могли робити цю варіативність на футбольному полі. Деякі схеми ми змінювали і тактичні, але команда не відходила від свого стилю. Я казав хлопцям, що ми не будемо підлаштовуватися під суперників, а хочемо нав’язувати свій футбол та контролювати хід гри.

– Суперникам було важко зорієнтуватися, який склад у вас основний, а які гравці запасні. Ротація була жорсткою – іноді після чемпіонату на Кубок бувало по 5 змін, і не скажеш, що вони були під запас. Є таке відчуття, що у вас немає стартового складу і резервного?

– Ми справді домовилися з футболістами ще до зборів, що в нас немає основного складу. У нас вся обойма, кількість гравців, вони всі для мене дуже важливі, я постійно це пояснюю і пояснюю. А вибір складу… коли ми почали грати і чемпіонат і Кубок, то були певні періоди як «Боксінг Дей» в Англії, коли доводилося грати через два дні на третій. Тому, звичайно, ми підбирали футболістів під цю модель, і певні моменти відпрацьовували, тому що з 11-12 гравцями не витягнеш. У мене в голові є якась певна обойма основних футболістів, але їх же не 11 в команді, і кожному потрібно давати певний шанс, щоб вони вірили, що можуть допомогти. Дякую футболістам, що вони це сприймали нормально, працювали і на тренуваннях, і в іграх віддавали себе повністю, щоб завоювати собі місце в складі, може, не на цю гру, а на наступну. Думаю, що це було виправдано.

– Вже з півфіналів, порівнюючи реальні можливості претендентів на трофей, звернулося увагу, що у вас в команді відразу 18 гравців забивали м’ячі в цьому сезоні. Це про що свідчить?

– Це свідчить про те, що у нас немає зірок, а у нас команда-зірка. Це я, звичайно, жартую. Це такий стиль. На певному етапі хотілося б, щоб у команди був певний бомбардир, який міг поставити “крапку” у завершальній стадії, але якщо брати загалом, нехай не ображаються наші нападники, але зараз в Україні з цим важко. Тому ми побудували свою гру за рахунок командних дій, і деякі моменти тактичні були направлені на те, щоб десь і команди суперників не очікували хто буде завершувати. Десь, можливо, воно не реалізувалося в тому об’ємі і якості, як хотілося, але про те що ви сказали про 18 гравців – це якраз та мета, яку ми хотіли досягти на футбольному полі. В певній мірі воно реалізувалося.

– Ваші суперники – Сокіл (Михайлівка-Рубежівка Київської області), ОДЕК (Оржів Рівненської області), Фенікс (Підмонастир Львівської області) і Олімпія (Савинці Полтавської області) – дуже різні команди. За своїм стилем яка з них була для вас найбільш незручною?

– Кожна команда несла за собою якісь труднощі. До Нового року, звичайно, це ОДЕК – команда збалансована, і в фізичному плані, і стиль футболу відрізняється від того, в який ми грали в своїй групі. Той же Фенікс, хоч команда і не грала в аматорському чемпіонаті, але там свої нюанси, вона були вибудована через Фещука. Я не скажу, що якась команда була для нас прохідною – зовсім ні. Всі були високого класу. Олімпія – ви самі знаєте, команда кваліфікована, і фінал – це додаткова відповідальність і мотивація. З Феніксом нам на виїзді було навіть легше грати, ніж вдома – команда попсувала нам нерви. Тому я вважаю, що всі вони зі своїм стилем. Ми під них підлаштовувалися і підходили дуже серйозно до цих матчів.

– Ніколи в історії фіналіст настільки розгромно не поступався новому володарю трофею, і тим більше якщо враховувати, що програє в двоматчевому протистоянні колишній володар трофею. За рахунок чого така різниця?

– Ми готувалися дуже серйозно. Вивчали Олімпію, готували під них деякі тактичні моменти. Ви бачили, що ми на виїзді змінили тактичну схему, коли грали з ними, але вона не була оборонною. Я не хочу розкривати слабкі чи сильні сторони у нас чи в Олімпії, але ми зробили акцент, в першу чергу, на помилках Олімпії в тактичному плані. Рух наших футболістів здійснювався саме в ті зони, які потрібно було використовувати. Рахунок впевнений, 4:0 на виїзді, але гра не була такою простою. Не скажу, що нам десь пощастило чи ні, ми забили свої моменти, але і швидкі голи пішли на користь – перший і другий м’ячі. У другому таймі вже був інший футбол. Ми постаралися нівелювати їхні хороші якості, нам це вдалося. У грі-відповіді Олімпія хотіла не тільки взяти реванш, але і тією ж самою зброєю, хотіли шокувати нас в першому таймі. Вони теж зробили висновки. Тому, якщо чесно, можливо десь і пощастило, але удачу потрібно заслужити.

– Перед головним тренером залишається складне завдання – “спустити з небес на землю” команду і раціонально підготувати до залишку сезону. Наскільки це важке завдання і наскільки керована на сьогодні команда?

– Команда керована, з футболістами мені пощастило, адже у нас є діалог, нормальні, професійні і доброзичливі стосунки. Хоча я з вами згоден, і не тільки про кінцівку чемпіонату, адже було важко перебудувати голови футболістів вже після першої фінальної гри з Олімпією. “4:0, роботу зроблено, і ми вже там і там”… Знаєте, це було найскладніше. І після того як ми виграли, через два дні на третій нам знову грати в чемпіонаті, вирішувати також непрості завдання, тому що і Кудрівка, і Олімпія – претенденти на вихід у плей-офф, наші суперники, і нам потрібна обов’язково перемога. Є певні моменти щодо втоми чи відновлення емоційних сил, але для того і є ротація, адже деякі гравці з емоційним виснаженням після тріумфу в Кубку. Я працюю над цим, щоб у гравців, в першу чергу, були емоції. Ротація буде, а наскільки суттєва – побачимо.

– Ми прекрасно розуміємо, що команда йде курсом на Другу лігу. Звідси – важке питання. Наскільки цей ЛНЗ відрізнятиметься від того, що буде через кілька місяців?

– Зараз важко сказати, наскільки суттєво, але якщо ви слідкуєте за працею всього клубу – президента, власника, помічників, а не тільки за моєю, то ви і вболівальники бачили зміни, які у нас відбулися. ЛНЗ до Нового року – це одне, і після Нового року – вже трошки інше. Будуть якісь зміни, а наскільки суттєві, я зараз не готовий сказати. Не через якісь секрети. Я говорив, що немає великої різниці між хорошими аматорськими командами і Другою лігою, але в чомусь вона все-таки є. І підсилення потрібне, тому що і там у нас будуть високі завдання, і хочеться бачити рівноцінних 22-23 футболістів, тож нам доведеться гарно попрацювати на трансферному ринку.