Головний тренер ЛНЗ-Лебедина Василь Гречаний розповів про емоції від звання найкращого тренера України, чи буде в команді Олександр Алієв і яке рішення в 2018 році йому було обрати найважче.
– Василю Володимировичу, що робите після закінчення сезону великого футболу, як проводите вільний час?
– Відпочиваю, багато часу проводжу вдома, у вихідні їзжу на полювання з батьком на зайця й дичину. А коли є ігри чемпіонату області з футзалу, то я, звісно ж, у “Будівельнику” з командою.
– Як відсвяткували Новий рік?
– Удома, в сімейному колі. Донька приїхала з навчання в Києві.
– Що запам’яталося в 2018 році?
– Залишився неприємний осад від поразки Дніпру, яка не дозволила нам вийти у півфінал Кубку України серед аматорів. Була поразка від Вікторії у фіналі, але ж результат у підсумку на нашу користь. А щодо позитивів, то звісно ж перемога в Кубку України 17/18 і загалом результати, які ми демонстрували протягом усього року: від чемпіонату області до національного Кубку України. Також непогано провели половину чемпіонату України серед аматорів. Це завдяки тому, що ми знялися з обласних змагань. Керівництво ухвалило правильне рішення в цьому питанні.
– Що стало причиною поразки від Дніпра?
– Тут поєдналися декілька факторів одночасно. Вони і вплинули на результат. Їх я назву особисто президенту під час зустрічі, на якій обговоримо підсумки минулого року і плани на цей. Це суто внутрішньокомандні чинники, які не виноситиму на загал. Хіба що можна звернути увагу на відсутність Богдана Кондратюка в цих матчах і Славіка Ткаченка в першій грі.
– Як прокоментуєте поточний стан справ у футзальному чемпіонаті?
– Що стосується футзалу, тут президент пішов на зустріч хлопцям. Команда в купі й не грає за різні команди. В іншому – думками ми на великому полі.
– Ви вже займались пошуком нових футболістів для команди?
– Є два кандидати не з Черкаської області. Обидва грали на професійному рівні, але більше сказати не можу, тому що це передусім треба обговорити з президентом. А взагалі, то активним пошуком не займався, оскільки в нас є 18 футболістів на яких ми розраховуємо. Якщо хтось із них випадатиме в підготовчому періоді, тоді будемо шукати нових виконавців. Два роки тому з команди пішли Олег Кудря і Дмитро Кучер перед початком сезону, то ми швидко знайшли Листопада.
– Ходят чутки, що Алієв може опинитися в ЛНЗ.
– Хіба що в парі з Мілевським. А серйозно – то навіть думок таких не було.
– Днями ви стали найкращим тренером України 2018 року серед аматорів. Як про це дізналися?
– Це стало неочікуваним і дуже приємним сюрпризом перед Новим роком. Увечері 30 грудня мені зателефонував відомий колишній тренер Микола Павлов, який очолює Всеукраїнське об’єднання тренерів, і сказав, що я виграв. Уперше таку номінацію запровадили серед аматорів – мене обрали шляхом опитування. Також сказав, що 12 грудня в Києві відбудеться нагородження. Зазначу, що без футболістів і керівництва цього не було б.
– Які рішення протягом 2018 року було найважче обрати?
– Добре пам’ятаю, як у матчі-відповіді проти Таврії (Новотроїцьке) вагався грати чи не грати в три захисники. Перший матч ми програли 2:0, тому треба було відіграватися. У підсумку перемогли 6:1. Але мені як тренеру не подобається, як ми граємо на виїзді. Не так агресивно, як удома.
– А як дійшли до того, що Колос міцно посів місце зліва у півзахисті?
– Цьогоріч Дєдов трохи збавив, порівняно з 2017 роком. А Колос грав і справа, і в центрі. Він додав варіантів у плані атаки. Ще я хочу, щоб Слава Ткаченко став більш важливим гравцем у найвідповідальніших іграх, як це робив Грицай особливо в матчах Кубку України аж до фіналу. Ткаченко – один із футболістів, які самотужки можуть робити результат. У важливих іграх цього не було. Вони з Грицаєм володіють якостями, яких не навчить жоден тренер – можуть робити різницю на полі. Щодо інших, то класно влився Кондратюк Богдан, я ним задоволений. Тоха Вакуленко і Дєдов можуть краще. Литовчак – молодість, настирливість. Качур досвідом і якістю підсилив напад, замінивши Охременка. Діма Козаченко і задня лінія без претензій – усе виправдовують. Женя Гуд на досвіді виступає, під кінець року дуже хорошу форму набрав, виходив у старті. Класно зіграв виїзну гру з Рочином. Грицай – наш бомбардир, але збавив у другій половині року. Вітя Александров був ключовим гравцем в 2017 році в Кубку України. Потім виходив переважно на заміну. Барбанов теж може краще, плюс на його позиції висока конкуренція. Тубольцев набрав упевненості, відіграв важливу роль у фіналі Кубку проти Вікторії на виїзді – разом із Коломійцем зацементував середину поля. Усе, що від нього вимагають – виконав.
– Що з Другою лігою?
– Скажу, що я думаю з цього приводу. Є два варіанти: перший – Андрій В’ячеславович звільниться з ЛНЗ і буде тільки президентом футбольного клубу, другий – коли Андрій В’ячеславович піде на пенсію і йому буде сумно, може тоді він захоче займатися Другою лігою. Але на пенсію йому ще не скоро, тому висновки робіть самі.
Принагідно вітаю всіх з новорічними святами, дякую вболівальникам за підтримку, а робітникам клубу й особливо Василю Павловичу за організацію наших перемог! З нетерпінням чекаю зустрічі в 2019 на ЛНЗ-Арені!
