Разом До Мети
Андрій Полтавець: «Можливо, нам не вистачило досвіду»

Андрій Полтавець: «Можливо, нам не вистачило досвіду»

15 Липня, 2019

 

Президент ЛНЗ-Лебедина Андрій Полтавець підбив підсумки сезону 2018/19, розповів про потенційних новачків команди  і вже не так однозначно відхрестився від другої ліги. 

 

– Андрію В’ячеславовичу, сезон 2018/2019 – яким він був для вас? Від 1 до 10 наскільки ви задоволені?

 

– За десятибальною шкалою – впевнена вісімка. Назвати його феєричним  не  можна, але позитивних  емоцій  вистачило,  щоб  назвати  його успішним.

 

– За рахунок чого команда так легко з першого разу пройшла груповий етап?

 

– Ще на початку  чемпіонату  була  внутрішня  впевненість,  що  будемо  боротись  за  вихід  у  плей-офф, після  перемоги  в Кубку  України  команда  була  «на  ходу», зі стабільним складом та поставленою грою. Виграти ж групу,  крім  цього,  вдалось  за  рахунок  не  зовсім  вдалого  старту  наших  головних  конкурентів: «Вікторія»  втратила  на  старті очки  з  «Рубіконом»  та  «Авангардом», «Альянс»,  попри потужний склад  та  професійний  підхід,  також  тривалий  час  шукав свою  гру, команди  з  Київщини – «Авангард»  та  «Діназ»  грали  на  два  фронти – в чемпіонаті України та області. З цієї причини  нам  вдалось  впевнено  стартувати  та  піти  в  комфортний  відрив, який  вдалось  зберегти.

 

– Чи можуть футболісти, зрозумівши рівень аматорського чемпіонату, розслабитися в наступному сезоні? Є таке побоювання?

 

– Певна  розслабленість  відчувалась  в  деяких  матчах   уже  цієї  весни, тому  звісно  такий  ризик  існує  і  в новому  чемпіонаті.  Багато хто  з  хлопців  на  підсвідомості  думають,  що  ми  одні  з  фаворитів  групи  і  в  плей-офф  вийдемо  без надзусиль, і що оптимальну  форму  до  плей-офф  ще  встигнуть  набрати. Будемо  з  цими  футболістами  говорити, достукуватись  до  їхньої  свідомості,  мотивувати  або  ж  навпаки – можуть  втратити  довіру, місце в складі і взагалі в команді. Основна ж частина  колективу – це  хлопці з  професійним  підходом  до  гри, тому  в них  проблем  з  мотивацією  не  буде.

 

– Наразі рівно половина складу – це гравці віком 30+, ще декілька впритул наблизились до цієї цифри. Це можна назвати проблемою?

 

– Така  проблема  майже  у  всіх  аматорських  команд, які  ставлять  перед  собою  високі  завдання. Тут  потрібно  розуміти,  що  команди-лідери   аматорського  чемпіонату   в  пошуках  класних  гравців  конкурують  з  професійними  командами  першої  та  другої  ліги, а не з  чемпіонатами  області. Звісно, молодий  і  перспективний  гравець  вибере  професійну  команду  або  ту,  що  планує  стати  професійною, навіть, якщо йому  запропонувати  кращі  умови. Середній  вік  нашої  команди 28-29  років – у нас в цьому  плані  ще  не  так це  критично. Та й ні для кого не секрет, що з молодими якісними гравцями  в  нашій  області  проблема  існує – рівень чемпіонату  області  це  доводить. Лідерами  обласних  команд є  гравці, у  яких   пік кар’єри  вже  давно  минув.

 

– Які взагалі плани стосовно кадрових змін?

 

– У  полі  зору  3-4  новачки. Двоє  з  них – Ярослав  Поплавка (крайній  півзахисник, 26 років, останній  клуб  СК «Дніпро-1», проживає  в  м. Знам’янка) та  Іван  Сомов  (нападник, 28 років, останній  клуб  «Авангард» Бзів, проживає в м. Київ) вже зіграли  контрольну  гру  проти  «Зірки»  та справили  приємне  враження. У  наступних  товариських  матчах  плануємо  переглянути  ще  двох  гравців, прізвища  яких  поки  озвучувати  не  буду. З  декількома  гравцями  прийдеться  і  розпрощатись.

 

– В Черкаській області є футболіст, якого ви б хотіли бачити в ЛНЗ?

 

– Серед  обласних  аматорських  команд  такого  футболіста  не має.

 

– Ви задоволені роботою головного тренера?

 

– Так,  задоволений. Якщо  проводити  паралелі  з оцінкою  команди, то і Василь Гречаний  відпрацював на 8  за десятибальною шкалою. Та й  свою  роботу  як  президента  клубу  оцінюю на 8, може навіть і на 7. Варто  врахувати,  що   минулий чемпіонат  був  дебютним  для  нас – і для Гречаного, і для мене. Це з боку здається,  що  все  легко – виграли Кубок України, виграли групу в чемпіонаті і все –  тепер маємо виграти і чемпіонат без проблем, і новий кубок.

 

– Даєте поради Гречаному щодо складу на ігри?

 

– Якби давав, то в багатьох  іграх  склад  був  би  дещо  іншим. У мене повна довіра до Василя  Володимировича. Він  постійно  запитує  мою  думку. Часто  обговорюємо  втрьох з Гречаним та  Шевцовим  і  гравців,  і  тактику. Я розумію, що йому для прийняття рішення цікава та  корисна  наша  точка  зору – чим більше думок тим правильніший вибір, але завжди остаточне рішення за ним.

 

– Кому ви віддали свій бал у голосуванні за звання найкращого гравця сезону?

 

– Мені  дещо  некоректно  буде  називати  прізвище. Скажу  так: я повністю  підтримую  вибір  уболівальників  щодо  входження  в  трійку  найкращих Грицая, Листопада та Кондратюка.

 

– Після першого півфіналу з ВПК (2:0) ви зібрали команду, сказали декілька слів і потиснули кожному руку. Що ви казали?

 

– Після  гри  відчувалась  певна  напруга  в  хлопців, викликана як  результатом  так  і  поведінкою  вболівальників  під  час  матчу  та  деяких  представників  ВПК  після  матчу, ще й не зараховані  2  голи. Тому  спробував  заспокоїти  хлопців  і  донести  їм  те,  що  ще  нічого  не  втрачено і нам по силах удома відігратись, що все залежить від нас.

 

– На чому треба зробити акцент у наступному сезоні, щоб міцніше стояти на ногах у плей-офф?

 

– Я вже говорив, що серед  8-ми  учасників  плей-офф, наша команда  за  рівнем організації  клубу, за своїм бюджетом  далеко  не  номер  один. Хоча  багато хто  приписує  нам  ледь  не  вищолігові  умови  футболістів – мовляв керівництво на виїзні  матчі  літає гелікоптером, отже, футболісти купаються  в  грошах  як  кіт  у  сметані. Цими плітками  багато  хто  просто  шукає  виправдання перед  своїм  керівництвом  за  гірші або  не  набагато  кращі  результати  ніж  в  ЛНЗ.  Тому  третє  місце  в  чемпіонаті  є  безумовним  успіхом  для  ЛНЗ. У стадії  плей-офф  дійсно було 8  потужних амбітних  команд і  передбачити  результат гри хоч в одному матчі було нереально. Щоб  досягти  перемоги  в  таких  іграх  важливі  всі моменти,  а,  здавалося б,  незначні  помилки  призводять  до  поразок.  Кожне рішення  тренера чи президента, кожна помилка  чи  вдала  гра  одного з гравців в окремому епізоді,  кожен  викрик  вболівальника  на  трибунах, кожне  сумнівне  рішення  арбітра – усе  це впливає  на  кінцевий  результат. У таких  матчах,  як  проти «Мотора»  в  1/4  та  «ВПК»  у  півфіналі,  здобувається  досвід  і  для  футболістів,  і  для  тренера,  і  для  президента. Можливо, саме його нам і не вистачило. Не всі  наші  гравці  до  стадії  плей-офф  підійшли  в  оптимальній  формі. Будемо  планувати  більш  серйозну  підготовку  в  зимовий  період.

 

– Ваші враження від фіналу?

 

– У  принципі  десь  такої  гри  і очікував – вона тривала до голу. «ВПК»  все  таки  трохи  більше  хотів  перемогти, хоча не можна сказати, що  «Вікторія» цього  не  хотіла. Як на мене, у гравців «ВПК»  очі  на  гру  горіли  трішечки  більше ніж у гравців «Вікторії». А взагалі  хочу  сказати,  що  всі  чотири  півфіналісти – це  команди  одного  високого  рівня, що й довели  результати півфіналів: «Вікторія» – «Малинськ» 4:4, «ЛНЗ» – «ВПК» 3:3. Але в таких матчах результат дають  ті  моменти, за які я говорив вище – кожна деталь і кожна помилка  стає вирішальною  або  просто  банальний  фарт.

 

– Із нашої групи в другу лігу перейшли дві команди («Діназ» і «Альянс»). Це не мотивує вас думати потроху в цьому напрямі?

 

– Ніколи не кажи ніколи. Але поки що ми не думаємо про другу лігу  чи  професійний  статус.

 

– У зв’язку з успіхами і зростанням ЛНЗ у футболі, чи змінилось бізнесове ставлення до LNZ Group? Якщо так, то як?

 

– Я б не сказав,  що  за  рахунок  футбольної  команди  збільшились  прибутки  компанії, але  для  іміджу  LNZ  Group  це  тільки  позитив. Багато хто з бізнес-партнерів  почали  стежити  за  виступами  команди, постійно  цікавляться  результатами  і  запитують,  коли  вже  зіграємо  проти  «Динамо»  чи  «Шахтаря». Інколи навіть  переговори  починаємо не з бізнесових  питань,  а  з  футбольних. Це однозначно  сприяє  довірі як  між  людьми,  так  і  між  компаніями.

 

– Чим ви займаєтесь у день домашньої гри? До приїзду на стадіон і після від’їзду з нього. 

 

– По-різному. Якщо суперник  прогнозовано  «прохідний»,  то  час  до  гри  проходить  у  звичайному  режимі  вихідного  дня – можу відпочити, можу і попрацювати. Якщо матч важливий, то звісно зранку думки тільки про футбол – приїжджаю на завод і на стадіон раніше, стараюсь відволіктись  спілкуванням  та  обговоренням  матчу  з  друзями. Після  гри  зазвичай  збираємось з друзями та колегами по роботі на неформальне  обговорення під  пару кухлів пива  або  й  міцніших  напоїв. Але все це залежить від настрою після гри – можемо і мовчки роз’їхатись по домівкам.

 

– Що найбільше цінуєте в людях і футболістах?

 

– У  людях –  чесність, як до оточуючих,  так  і  до  себе. У  футболістах,  крім  чесності та порядності, – здатність  самопожертви  заради  команди  та  атмосфери  в  ній. При  виборі  футболіста – ці  якості  для  нас  такі ж  важливі,  як  і  футбольна  майстерність.

 

Коментувати:

Партнери
LNZ group

LNZ web

UNIVERSEED

DEFENDA