Опорний півзахисник Ілля Шестіпалов, який у міжсезоння приєднався до ЛНЗ, розповів про перший місяць у команді.
– Ілля, як справи, як настрій, як тобі в ЛНЗ?
– Справи добре, настрій відмінний, чекаю прийдешнього матчу з Білою Церквою. В ЛНЗ мені подобається – хороший колектив і тренер. Команда цілеспрямована, все добре.
– Наскільки вже відчуваєш партнерів?
– З кожною грою все більше і більше. Зрозуміло, що є поки якісь непорозуміння, але я думаю, що все попереду і налагодиться. Немає ніякої критики, усі підтримують, тренер також. Мені спокійно. Я сам за себе переживаю більше, ніж хлопці. Сам на себе хочу накричати, коли помиляюсь.
– Ти був у Другій лізі. Що це в порівнянні з ЛНЗ?
– Я хочу сказати, що перші 5-6 команд Другої ліги такі самі, як ЛНЗ. Цим колективом можна було б боротися за першу п’ятірку в професіоналах. У горностаївському Мирі, де я був, також був хороший колектив. По рівню приблизно те саме. Хіба що молодих було більше.
– Як ти взагалі перейшов в ЛНЗ?
– Я був дома, думав де влаштуватися. Мені зателефонував Василь Володимирович і запропонував приїхати сюди, подивитись як і що на товариські матчі перед сезоном. Я думав спочатку, потім поїхав у херсонський Кристал, бо запросили на перегляд. Побув там декілька днів, а мені Володимирович ще раз подзвонив і сказав приїжджай до нас – у нас краще. Я довго не думав і приїхав в ЛНЗ. Усе сподобалося і так я тут опинився.
– Як тобі грати в центрі з Ткаченком і Грицаєм?
– Ми ще небагато зіграли, але вже поступово розуміємо один одного. Хороші гравці, технічні, світла голова і мислення. Мені подобається грати з такими футболістами, бо у мене схожий стиль гри. Швидкості у мене особливої немає, тому більше за рахунок голови і техніки працюю. Славік не такий різкий, як Грицай, той може з м’ячем повозитись, а Славік може передачку віддати і на місці покрутитися. Комфортно з ними грати.
