Персонально по лініях. Розбираємо 2017 рік ЛНЗ. Частина 2

Поділитися на facebook
Поділитися на twitter
Поділитися на telegram

У другій частині мова піде про центральних півзахисників команди: Лобова, Гуда, Ткаченка і Карнауха.

Перша частина (захисники)

Олександр Лобов
26 років, опорний півзахисник, гравець основи
5 голів

Лобов – ядро, головна фігура команди в центрі поля. У двох останніх чемпіонатах розвиток атак ЛНЗ переважно йде від нього. З іншого боку, завдяки умінню однаково якісно грати в обороні й атаці, тренер ставить перед ним завдання першим вступати у відбір у випадку втрати м’яча партнерами, а далі для Лобова не становить проблеми розігнати атаку через короткий пас або довгу передачу. Усе йде через нього.

Коли він грає чітко в межах окреслених йому завдань, у ЛНЗ немає ніяких проблем. Однак може грішити самодіяльністю, що відразу позначається на малюнку гру. Як, наприклад, у виїзному матчі з УТК наприкінці першого кола. Тоді він випав із гри, а команда зазнала першої і єдиної поразки в сезоні. Буває нормально-нормально, потім я-я-я-як побіжить кудись, почне обігрувати. Придумає щось таке, що навіть партнери його не зрозуміють. Це інший бік його високого футбольного інтелекту і виконавчої майстерності. Ну, і ніколи не впускав можливості перевірити суперника між ніг.

Добре впорався із завданням страхувати атакувальну лінію. Ідеально зіграв проти Джуніорсу в обох матчах, а цей опонент у 2017 році став головним індикатором сили ЛНЗ, що дозволило далеко пройти в кубку України. За свої ключові якості: мислення, виконавчу майстерність і гру в оброні отримав запрошення влітку від Черкаського Дніпра, як і Листопад, утім залишився в Лебедині.

Олександр завжди може підсипати декілька жартів, постійно усміхається. Провів хороший сезон, підтвердивши звання найкращого футболіста Черкаської області.

Євген Гуд
31 рік, центральний півзахисник, гравець основи
3 голи

Буду частіше бити паненкою“, – сказав Гуд, коментуючи сезон. Справді, Євген зробив важливий внесок у перемогу команди в кубку області. У чвертьфіналі проти Уманьферммашу в серії одинадцятиметрових холоднокровно виконав ефектний удар, коли права на помилку не було.

Гуд – досвідчений футболіст і це його великий плюс. Уміє заспокоїти гру в центрі поля, що помітно з кожним його дотиком до м’яча або іншою техніко-тактичною дією. Правильно рухається, відкривається, не панікує. Футбольних мізків у нього предостатньо.

Вважаю, що каші не зіпсував. У деяких моментах довелося перелаштуватися в опорника, особливо, коли грали за схемою 3-5-2. Головним завданням було зіграти без розривів у лініях. Але це була гра оборонного характеру. Креативних футболістів у нас вистачає“, – сказав Гуд.

Але, що стосується атакувальних дій, то від нього десь може не вистачило більше гостроти, тонких передач в атаку. На 60-ій хвилині, зазвичай, Василь Гречаний його міняв. З іншого боку це компенсувалося, наприклад, переможним голом у ворота Спартака або шикарним дальнім ударом від поперечини Олімпу.

В’ячеслав Ткаченко
27 років, центральний півзахисник, гравець основи
10 голів

Калініч назвав його ситим котярою. Дуже влучно, з огляду на те, що Слава потенційно може і скільки реально зусиль докладає. Це найкреативніший, найтонший і найвишуканіший гравець усієї Черкаської області. На думку спеціалістів, ЛНЗ міг би за рахунок одного лише Ткаченка вигравати всі матчі.

Іноді Славіку протягом сезону просто не вистачало бажання розривати всіх у центрі поля. Він ніколи не перенавантажиться. Завжди залишає запас, хоча й незрозуміло навіщо. Очевидно, йому комфортно працювати не на межі можливостей, а зберігаючи зусилля. Те, як він бачить і розуміє гру в поєднанні з роботою з м’ячем у кожному матчі викликає захват уболівальників. За всіма даними це гравець професійного рівня: і головою грає, і з обох ніг б’є, і техніка, і координація, і корпус, – усе це є.

По-справжньому проявив характер у матчі з чорнобаївським Колосом (2:2). Команда була виснажена після матчу кубку України, тому зовсім не клеїлася гра, ще й на жахливому полі. Якби не Ткаченко, Лебедин програв. В’ячеслав двічі рятував команду: спочатку акробатичним ударом замкнув подачу з флангу, а потім узяв ініціативу на себе, змістився в центр і вистрілив у дальній кут. Тоді він справді став лідером. Молодець.

Сезон провів добре, але, звісно, за такого креативу в атаці не любить грати в обороні. Ну і береже потенціал. Може краще. Але, коли він з м’ячем, то кайфують і глядачі, і він, і м’яч, і навіть суперник.

Сергій Карнаух
26 років, центральний півзахисник, гравець запасу
1 гол

Сергій – твердий гравець на заміну. Карнауху важко, бо на його позиції висока конкуренція: Лобов, Гуд, Ткаченко, плюс Грицай, Вакуленко і Тубольцев. Поки що Сергій не показав свій Х-фактор, завдяки якому тренер дав би йому більше ігрового часу. Але зазвичай Карнаух виходив і підтримував ту планку, яку встановили до нього.

Може і передачу віддати (як в останній грі з Олімпом на Грицая), і техніку продемонструвати, і по воротах пробити (як у дев’ятку зі Спартаком). Не вистачає хіба що жорсткості, спортивної злості на полі, аби показати, що ось я, Карнаух, подивіться на мене. Я хочу бути важливою фігурою в складі ЛНЗ. Для цього він матиме всі шанси на передсезонних зборах.

Перша частина (захисники)