– Вітання з перемогою! Якою ця гра була для вас, як для футболістів, на полі?
– Тяжкою, цікавою. Хотіли перемогти, готувалися, цілий тиждень розбирали команду суперника. Готувались лише до перемоги і все.
– «Оболонь» славиться своїм непоступливим характером, але якраз таки ті три мʼячі у першому таймі були забиті завдяки перемозі на нічийних мʼячах, наче було більше бажання у вас. Чи команда більше гнала сьогодні саме під тиском результатів?
– Треба починати з перших хвилин грати дуже інтенсивно, тому що всі знають, коли ти забиваєш перший і швидкий гол, то тоді простіше грати далі, так вийшло, що нам вдалося забити більше одного голу. І можна сказати, що гра з того моменту склалась. Команда суперників у перерві перебудувалася і було вже трохи важче у другому таймі.
– Ваш прохід і передача на Ндіагу, це була передача чи він у Вас гол забрав?
– Ні, там точно не було голу, там тільки передача.
– Ця звʼязка з Ндіагою, він виходить вперше в основі, чи був акцент прострілювати, на нього грати чи загалом така стратегія сьогодні була? Оскільки Оболонь грала в три центральних захисники, в другому таймі ніби фланги повинні були бути перекриті, але ви скористались цими проходами по флангу.
– Для нас було дуже багато відкритих флангів, нам вдавалася велика кількість моментів, багато з яких ми не реалізували. Щоб просто грати на нього, то ні, бо ми грали командою. В нас вже є якісь свої спеціальні заготовки. Так, ми сьогодні перемогли, але натомість було багато простих помилок, які могли не робити, але вже так як є.
– В другому таймі прийшлось побігати – заміна Оболоні спрацювала, і відповідно роботи більше біля власних воріт стало, на Вашу думку чому так?
– Тому що команда перебудувалася, трохи змінили свою гру, і ми продовжували, намагались. В футбол грає не одна команда, а дві команди – десь у нас перевага, потім десь у них. Перемогли це найголовніше.